«Зруйновані будинки в Бородянці, Київська область»

червень 2022 року

Послухайте, як Марк Невілл розповідає історію цієї фотографії.

Читати менше

Guest Curator’s Reflection

Джастін Джамполь

засновник і виконавчий директор Музею Венде

Що в цій фотографії найбільше бентежить, то це те, наскільки буденно виглядає її центральна постать. Жінка в рожевому цілком могла б повертатися із заняття йогою у Західному Лос-Анджелесі. Одяг, постава, навіть невимушена манера стояти на узбіччі вулиці - усе це належить до світу, який ми миттєво впізнаємо. А потім, просто за її спиною, ми бачимо багатоповерхівку, розтрощену вибухом. Цей контраст спричиняє своєрідний психологічний шок. Ніщо в людях на цій фотографії не здається далеким чи незнайомим, але пейзаж навколо них належить до світу війни: понівечені квартири, оголені кімнати, купи бетону та скрученого металу. Звичний ритм повсякденного життя не зник остаточно. На деревах розпустилося листя, стоїть лавка в парку, у дворі є клумби з квітами, люди, що прогулюються внутрішнім двориком. Але тепер усе це існує поруч із руйнуваннями.

Україна ближча до нас, ніж ми часом дозволяємо собі усвідомити. Фотографії війни можуть створювати дистанцію. Ми бачимо руїни й інстинктивно відносимо їх до якоїсь окремої категорії людського досвіду, до місця десь далеко, де живуть люди, чиє життя здається принципово відмінним від нашого. Але ця фотографія не дозволяє так легко це зробити. Жінка в рожевому могла б бути людиною, повз яку ми проходимо на тротуарі в Лос-Анджелесі. Люди, які жили в цих квартирах, ходили на роботу, виховували дітей, сварилися із сусідами, купували продукти, переживали через гроші, святкували дні народження та поверталися додому наприкінці дня.

Саме тому ці руйнування так важко осягнути. Фотографія стирає комфортну межу між «тут» і «там». Вона нагадує нам, що трагедія України - це не якась чужа форма страждання, яка спіткає людей, не схожих на нас. Це щось глибоко людське й до болю впізнаване: звичайне життя, перерване надзвичайним насильством.

Читати далі
Читати менше

Мистецтво на підтримку гуманітарної допомоги

«Щоденник волонтера» - це не лише виставка, а й благодійний проєкт зі збору коштів.

Усі пожертви та прибуток від продажу творів мистецтва будуть спрямовані на підтримку Postcode Ukraine - благодійної організації, заснованої у 2022 році в Києві для підтримки місцевих гуманітарних організацій та волонтерських груп, які безпосередньо допомагають громадам, постраждалим від війни.

З 2022 року Postcode Ukraine безпосередньо профінансувала гуманітарні проєкти по всій Україні на суму понад 500 000 доларів США.

За допомогою фотографії, кіно та гуманітарної діяльності Postcode Ukraine прагне зробити так, щоб досвід звичайних українців був побачений, збережений у пам'яті та отримував необхідну підтримку.

Контакти
Місцезнаходження
01001, Київ, Україна
Copyright
Всі фотографії захищені авторським правом художника Марка Невіла.