Олександра - 14-річна школярка та волонтерка-пекарка із селища Турбів Вінницької області. Я зробив лише один її знімок, перш ніж вона повернулася допомагати матері на кухні, де вони готували їжу для місцевих бійців територіальної оборони. Вони називали це «Пекельною кухнею». Найбільше мене вразив колір хліба. Її бандана надавала їй української аури трудової солідарності.
Хліб - універсальна цінність. Як дрібні гроші, він необхідний щодня й має бути доступним для кожного. Хліб і життя майже синонімічні. Напад на хліб - це напад на життя. Коли Росія сьогодні підпалює пшеничні поля в прифронтових районах, коли Росія вбиває фермерів, які навіть у таких умовах намагаються забезпечувати Україну хлібом, це не просто напад на пшеницю чи сільське господарство. Це напад на життя українців. Це мрія про голод в Україні та про голод як зброю Росії проти українців.
У 2022 році російський безпілотник знищив пекарню в місті Макарів неподалік Києва. Саме звідти наш сільський магазин завжди отримував «макарівський» хліб - темний «цегляний» хліб із житнього борошна. Я його дуже любив. Безпілотник знищив пекарню рано-вранці, коли пекарі були на роботі. Кілька людей загинули. І відтоді в нашому сільському магазині більше не було «макарівського» хліба. Я не знаю, чи відбудували зруйновану пекарню в Макарові, чи звели нову, але того житнього хліба я більше ніколи не їв. Якщо я побачу такий хліб або схожий на нього, обов'язково куплю буханець. Але водночас боюся, що моя уява неминуче додасть до його смаку присмак крові. Саме смак крові я відчув у роті тоді, у 2022 році, коли дізнався про зруйновану пекарню та вбитих пекарів.
Відтоді пекарні, вантажівки, що доставляють хліб, хлібні магазини та кіоски десятки разів ставали жертвами російських атак. Сотні фермерів загинули, намагаючись виростити пшеницю та забезпечити країну хлібом. Хліб ніколи не зникав із магазинів. Зникали самі магазини, перетворюючись на руїни ще до того, як останні мешканці евакуйовувалися зі зруйнованих міст і сіл Донбасу та Запорізької області. Хліб зникає лише тоді, коли зникають люди. Без людини хліб втрачає своє значення.
«Щоденник волонтера» - це не лише виставка, а й благодійний проєкт зі збору коштів.
Усі пожертви та прибуток від продажу творів мистецтва будуть спрямовані на підтримку Postcode Ukraine - благодійної організації, заснованої у 2022 році в Києві для підтримки місцевих гуманітарних організацій та волонтерських груп, які безпосередньо допомагають громадам, постраждалим від війни.
*Прихильники Postcode Ukraine у США можуть робити пожертви, що підлягають податковому відрахуванню, через нашого американського партнера Shield of Freedom — зареєстровану неприбуткову організацію зі статусом 501(c)(3), яка підтримує Україну. Пожертви, зроблені в межах цієї кампанії, отримує та офіційно підтверджує Shield of Freedom, а через свою грантову програму організація спрямовує їх на підтримку гуманітарних ініціатив Postcode Ukraine в Україні.
З 2022 року Postcode Ukraine безпосередньо профінансувала гуманітарні проєкти по всій Україні на суму понад 500 000 доларів США.
За допомогою фотографії, кіно та гуманітарної діяльності Postcode Ukraine прагне зробити так, щоб досвід звичайних українців був побачений, збережений у пам'яті та отримував необхідну підтримку.
